- дезорганізація
- —————————————————————————————дезорганіза́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дезорганізація — ї, ж. 1) Розлад організації, порушення порядку, дисципліни. 2) мед., біол. Порушення фізико хімічної чи морфологічної організації клітин, тканин або органів … Український тлумачний словник
дезорганізовуватися — недок., дезорганізува/тися, у/ється, недок. і док. 1) Доходити до стану дезорганізації. 2) тільки недок. Пас. до дезорганізовувати і дезорганізувати … Український тлумачний словник
дезорганізовувати — ую, уєш, недок., дезорганізува/ти, у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Викликати дезорганізацію чого небудь, вносити безладдя у що небудь … Український тлумачний словник
дезорганізатор — а, ч. Той, хто вносить дезорганізацію … Український тлумачний словник
дезорганізаторство — а, с. Внесення дезорганізації … Український тлумачний словник
демонстрація — ї, ж. 1) Процесія людей на знак вираження яких небудь громадсько політичних настроїв. 2) Дії, вчинки і т. ін., що виражають протест проти кого , чого небудь. 3) Публічний показ чого небудь. 4) Вияв, свідчення чого небудь. 5) Тактичні дії збройних … Український тлумачний словник
розкладник — а, ч. 1) Те, що сприяє розкладанню чого небудь на окремі частини, елементи. 2) перен. Той, хто сприяє моральному занепадові, розладові, дезорганізації кого небудь … Український тлумачний словник
розкладницький — а, е. Який сприяє моральному занепадові, розладові, дезорганізації кого небудь … Український тлумачний словник